КолонкаЧи справді треба пити 3 літри води в день? Як відрізняти фейки, які стосуються здоров’я

…У той, ще не такий далекий час, коли я вступала на біологічний факультет, у мене створювалося враження, що маленькі мікробчики чи якийсь нудний метаболізм нікому, окрім мене, не цікаві в суспільстві менеджерів, фінансистів і юристів.

Та світ стрімко змінюється. Сьогодні чи не чверть моїх знайомих «істів» пишуть блоги про здоров’я, коронавірус і мікробіом.

Сьогоднішні діти мріють стати вправними ютуберами, програмістами та вирощувати мутантів у пробірках. А пандемія, що так несподівано й водночас очікувано спалахнула, знову нам нагадала, що природа керує нами поки вправніше, ніж ми – нею.

Актуалізації біологічних знань сприяє як шалений розвиток науки у сфері медицини та генетики, так і потреби й проблеми, з якими стикаємося щодня.

Тенденція саме підтримки здоров’я, аніж лікування, упевнено набирає обертів. Людям подобається ідея не старіти або старіти непомітно, зберігати здатність виконувати хитромудрі асани до глибокої старості, залишатися здоровими й повними енергії. Тема здорового способу життя стала майже новою релігією, а всі ми – своєрідними новими грішниками. ЗСЖ обіцяє нам не так вічне, але довге та продуктивне життя, вимагає дотримання своїх постів і паломництва на бігові доріжки, у спортзали та до інших «святих» місць.

Водночас шлях до істини здоров’я лежить насамперед через науково обґрунтовані знання, про що важливо постійно пам’ятати та керуватися.

Як з’являється істина?

Достовірна інформація про здоров’я народжується в наукових дослідженнях. Саме вони є підставою стверджувати, що треба чи не треба споживати вітамін D, що мед не стає канцерогеном під час нагрівання, а дріжджі не є шкідливими.

Науковці проводять дослідження, ретельно підсумовують отримані дані, пишуть про це статтю й публікують її у фаховому науковому журналі. Перед публікацією вона проходить рецензування – своєрідний незалежний аудит проведеної роботи. Після виходу статті ця «блага вість» про вплив «чого-небудь» на «що-небудь» розноситься всіма можливими учасниками інформаційного простору.

Але якими б шляхами не подорожувало твердження «продукт Х корисний для вашого здоров’я», його першоджерелом є наукове дослідження та наукова публікація. Це є підставою для його достовірності.

Тому дуже важливо розуміти, що ні блог в інтернеті, ні публікація в ЗМІ, ні чиясь особиста думка не можуть бути першоджерелом знань.

Інтерпретація важлива

Анекдот про двох монахів, які переписували святі тексти та, звернувшись до першоджерела, виявили принципову помилку в основних настановах, насправді не такий уже й рідкісний у питаннях інтерпретації наукових досліджень.

Бо в статті пишеться, наприклад, «речовина А у кількості 5 міліграмів на мілілітр сповільнює ріст клітин пухлинної лінії на 20 %» . Але часто неправильно трактується, як «речовина А лікує рак». А про лікування ж у такому випадку й не йдеться! Для таких тверджень потрібні клінічні дослідження із вивченням ефективності в організмі та можливих побічних дій.

Часто можна зустріти твердження, що потрібно випивати 2–3 л води в день. Справді відомо, що приблизний добовий обмін рідини в нашому організмі становить близько 4 %. Це нерідко трактується, як кількість води, яку необхідно випивати щодня. Але ці твердження не є рівнозначними, бо сюди також входить і метаболічна вода, яка утворюється в наших клітинах під час розщеплення поживних речовин, і вода, яку ми споживаємо з їжею.

Нам потрібно випивати різну кількість води залежно від маси тіла, температури та вологості довкілля, фізичної активності й фізіологічного стану, а також частки рідкої їжі в нашому раціоні. Та в повсякденному житті ця кількість однаково завжди буде значно меншою за трилітрову банку води. І таких випадків можна знайти доволі багато.

Де шукати інформацію про здоров’я?

Тут я навмисне не даватиму якихось переліків, аби не створювати обмежень чи зайвої упередженості. Важливо критично ставитися до будь-якої інформації й під час вибору своїх топджерел звертати увагу на такі аспекти.

І засоби масової інформації, й улюблені блогери повинні додати посилання на свої основні твердження. Бо, якщо вони не просто придумали їх самі чи переписали із якогось сумнівного джерела, а справді шукали якісну інформацію, то з радістю похизуються й поділяться з вами посиланнями.

Важливо, однак не принципово, аби експерт чи блогер мали профільний чи близький із висвітленими питаннями фах. Люди, які отримали ґрунтовні знання у сфері природничих наук, усе ж менш імовірно називатимуть казеїн «козеїном» чи просуватимуть ідеї лікування коронавірусу алкоголем. Хоча… насправді фах – ще не вакцина від мракобісся. Буває всяке. А серед авторів чудового наукпопу на біологічні теми є досить багато «небіологів». Критичне мислення тут має принциповіше значення, аніж диплом.

Пишучи статтю чи готуючи ранковий ефір, журналісти можуть звернутися до бази науковців і медичних експертів платформи « Науковий метод». Її запустила організація INSCIENCE, яка популяризує науку та поєднує її з бізнесом.

Треба також розуміти, що помилятися можуть усі. Наприклад, журналісти працюють у шаленому режимі пошуку й обробки інформації, і помилки та неточності за такого режиму – невідворотне явище.

Варто зважати, що на сьогодні найактивнішими поширювачами фейків є вайбер, телеграм-групи та твітер. І саме подання інформації часто говорить саме за себе: надмірна емоційність, кількість знаків оклику та граматичні помилки найчастіше прямо корелюють із відсотком неправдивої інформації в змісті викладеного.

З «інстаграм-дієтологією» також варто бути обережними й уважними, не плутати якісний контент із красивими фото.

У питаннях, що стосуються здоров’я, варто орієнтуватися на рекомендації вашого лікаря, сайти офіційних установ і почуття здорового глузду.